Жил-был зверь. И было у него двести тысяч имен. Для того, чтобы их запомнить он каждый день, с утра до ночи, их повторял. Проснется и начнет – с первого и до последнего. Иногда бывало, что он забывал несколько имен, и тогда приходилось их заново повторять в попытке вспомнить, ибо была у него система такая запоминательная – аналогично-последовательная. За такими делами он мог завтрак пропустить. Иногда даже обед! И ужин!
Вот так бы и жил зверь с двумя сотнями тысяч имен, да умер он.
От язвы желудка.

Тизер уже досить боянистий, але я його тільки зараз нарешті додивився^^ То інет глючив, то часу не було.
А фільм обіцяє бути хорошим, хоча тема уже досить сильно заюзана. Але Кейдж харизматичний, магія симпотишна, і взагалі цей тизер вміло грає на моїх пубертатних мріях^^

Воть, трапилась сьогодні у мене невеличка сутичка з alphabethater'ом. Дурна, власне, сутичка - про смаки. Ну себто йому дуже сподобалась одна пісня, а як на мене - вона, хоча й приємна для слуху, нічим цікавим не вирізняється.
Ну а я, як ображений підліток з комплексом неповноцінності виробленим відсутністю уваги до своєї персони, вирішив почати підвищувати самооцінку не тільки задовбуючи всіх граматикою (котрою сам володію досить посередньо) а ще й ось такими методами:
Карл Орфф, увертюра "О, Фортуна" з кантати "Карміна Бурана". Певне всі чули її, або, хоча б, кавери на неї. Один з найкращих творів, що я коли-небуть чув.

Додивився ЛавКом, почав Ямато Надешіко. Якщо перше було сьодзе, то друге - це сьодзе в кубі^^ Набешін довів жанр до абсурду і в цьому воно (YNSH) дещо схоже на Хаяте.
Опенінг у виконанні Kiyoharu - шикарний по саме неможу)

Бісьонени рулять^^

Чому ідея того, що життя виникло випадково і само по собі більш абсурдне ніж виникнення самого по собі Убер Творця? Ах, так він існує ж вічно! А чому йому раптом закортіло створювати світ? І таки звідкись він мав появитись? Ах, то мій примітивний людський мозок, шляхи господа - незбагненні.Need some creationists to argue.

Буває таке, сидиш весь задепресований і навіть нікуди вилити ці почуття. От і починаєш мучати ворд. І тоді на світ з'являютсья такі речі.
Відразу попереджую - текст не вичитано. Ото як впало на душу так і писав. Це не виправдання, просто, якщо починати виправляти всі помилки то крики депресивного підлітка можуть кудись зникнути:)

Класна пародія:)
Я й не знав, що у Джима була така зачіска^^

Був у мене в квіпі один підозрілий статус, котрий ви власне можете побачити на картинці зліва. Загадковий та неоднозначний. І під що ж його було ставити? "Шукаю потік векторного поля через частину сфери в другому октанті"? Ну так хоча б воно трохи схоже.
А насправді це логотип буржуйського телеканалу pro7 (читається Про-Зібен)! Досить крутий, напевне, канал, по ньому Лост крутять... В HDTV.
Покровы сорваны, теперь могу я спать спокойно.

Виявляєтсья, в російській мові немає слова "Матное". Фльор, як же ви могли?!

Стильний. Театральний. Людяний. Він змушує моє жорстке мужицьке серце битись швидше на 14%.
То Агрессор довів, воть.

Ех, ото написати би класну книгу та отримати за неї купу няшок у вигляді слави та мульйонних тиражів. Все ж краще, ніж кілька років заробляти стаж, щоб потім поповнити благородні ряди середньої ланки інженерів. А в кращому випадку - так воно і буде...
І всерівно, з того самого моменту, коли у мене вийшло написати щось більш-менш путнє (читай - читабильне, сорь за маслянистість цього масляного виразу) я не можу припинити уявляти себе таким от письменником-анхуманом - в твідовому піджаку, з люлькою +5 мудрості та харизми. Мрії, шайзе!
І при всьому цьому, до 18 років я жодного разу не заробляв гроші сам. Ну, якщо не враховувати той раз, коли я отримав халявний квиток на концерт за розклеювання плакатів. Після цього речення потрібно починати гнобити прищавого мрійника, котрий хоче багато грошей нічого не роблячи^^

Чомусь у мене полетів квіп і я подумав - а чом би й ні? Ну чим я не мего хацкер? Встановлю собі Міранду (Жахливу та Круту).
Спочатку встановив звичайну. Ну тобто просто голу Міранду (хіхіхі, гола Міранда^^). Мінімалістично... І звуків немає! А налаштовувань стільки - що хоч бери і падай. Ну а я ж то не дурень, вирішив поцікавитись у іншого кулхацкера - Соняка, що ж то б робити? Ну а він мені сказав, що качав готовий пак.
Скачав два різних. Один глючний шо ппц, а другий бридкий і теж глючний.
Встановив знову голу Міранду (хіхіхі). Розібрався трохи в налаштуваннях, поставив картинку. Щось є таки в цьому мінімалізмі, ага. От дізнаюсь, як увімкнути звук - ваще мидаль буду трєбовай!

Hell yeah, i've got it! Щоправда, квитки не на 20, як я хотів, а на 27, зате місця хороші^^ І для того щоб їх дістати довелось лише побороти свій картографічний кретинізм:)
Вах, а ще я познайомився з одним з найвизначніших (після туалету зі зливом) винаходів людства - безплатними маршрутками. Вони фактично такі ж, як і звичайні маршрутки, але дещо інші. Вони - завжди везуть тебе саме туди, куди тобі потрібно! Ех, шкода у нас такі до корпусу не їздять:(
TEH AVATAR!!!11!111 Ще всього лише 3 тижні, не можу дочекатись, вию вовком, гризу стола, дерусь на стелю.

Валерий Брюсов

Между двойною бездною...

Я люблю тебя и небо, только небо и тебя,
Я живу двойной любовью, жизнью я дышу, любя.

В светлом небе - бесконечность: бесконечность милых глаз.
В светлом взоре - беспредельность: небо, явленное в нас.

Я смотрю в пространство неба, небом взор мой поглощен.
Я смотрю в глаза: в них та же даль пространств и даль времен.

Бездна взора, бездна неба! Я, как лебедь на волнах,
Меж двойною бездной рею, отражен в своих мечтах.

Так, заброшены на землю, к небу всходим мы, любя...
Я люблю тебя и небо, только небо и тебя.

Неймовірний вірш з чудовою мелодикою. Перші строки просто врізаються в пам'ять^^
Як я раніше міг не любити поезію?..
А, впринципі, досить просто. Заздрість. Я ніколи не умів писати вірші, а писати - просто жах як хотілось. Але десь ритм не вловиш, десь риму погану підбереш - і все. Майже як з малюванням, але там я повний профан, а вчитись - швидко закидую:(
Лінь - людське щастя й людське горе.
Добре, хоча б графоманити виходить не надто погано, а то було б зовсім сумно.

Ось уже й продають квитки на Аватар (правильно писати TEH AVATAR!!!1!111). В IMAX (Шо то таке уявляю собі тьмяно, але, судячи з усього - то шось неймовірно круте). Думаю на вихідних вибратись і спробувати знайти той кінотеатр (з непрокачаним скілами картографії та орієнтування на місцевості - ще та пригода^^). Певно візьму на неділю, двадцятого, можливо на четверту або сьому годину. Знижка діяти не буде, але у будні пертись зовсім впадло-_-
А хтось ще збирається?

Таке трапилось вперше. Скільки я за життя бачив чудових кліпів, деякі з них навіть змінювали мої жанрові вподобання.
А ось оце, досить посереднє, відео - заглянуло прямо мені в мою...хм...душу. Ну вірніше не зовсім так - я ж не вірю в душу то^^
Хм, тєжко пояснити... Коротше - якби людський внутрішній світ - разом з усією підсвідомістю, фобіями, страхами, бажаннями і тп можна було візуалізувати, то мій виглядав би приблизно так. І я не кажу, що це дуже добре. Але знайти щось близьке - завжди приємно.
Ах, і чомусь відео неккоректно відображаєтсья на сторінці. Просто клацність на нього, якщо вам ще досі цікаво.


айм е луууузер, yeah!
Блін, хочу душу під кращий кліп та під кращу музику:(

mmm... T-Shirt...
( Картинка 661x600, 73.06 КБ )

А ідея ж досить хороша, йопт!